Макулодистрофія (ВМД)

Вікова дегенерація жовтої плями (ВДМ) – це вікове дегенеративне захворювання. За оцінками, ВМД вражає до 30 відсотків людей віком понад 70 років, але перші помітні симптоми захворювання можна спостерігати вже у 50 років. Кількість пацієнтів у Польщі оцінюється приблизно в 2 мільйони, причому збільшення тривалості життя призводить до постійного зростання кількості хворих.

Перші симптоми ВМД включають мінімальну втрату центрального зору, яка може залишитися непоміченою – особливо якщо це відбувається лише в одному оці, в той час як інше око працює нормально. Макула (лат. macula lutea) – це ділянка сітківки з найбільшою візуальною роздільною здатністю, пов’язана з найбільшою щільністю колбочок. Фоторецептори макули містять жовтий пігмент, звідси і її назва.

При сухій формі ВМД (неоваскулярній) хвороба характеризується повільним і безболісним прогресуванням, тому симптоми легко ігноруються. Під час перебігу хвороби відбувається повільна втрата фоторецепторів, так званих колбочок, які беруть участь у процесі зору.

При ексудативній (вологій, неоваскулярній) формі ВМД значне погіршення зору може настати швидко, навіть протягом декількох днів, і в цьому випадку немає можливості відкладати візит до офтальмолога. Ця форма ВМД розвивається приблизно у 10% пацієнтів. Вона полягає у розростанні аномальних кровоносних судин під центральною частиною сітківки. З цих судин рідина або кров можуть просочуватися в сітківку, викликаючи темну пляму в центрі зору.

Класичні симптоми МДД:

• зниження гостроти зору (нечіткість центрального зору, або “прямолінійність”),
• порушення бачення прямих ліній,
• яскрава або темна пляма в центрі поля зору (так званий центральний відблиск),
• деформовані форми предметів,
• враження меншої контрастності кольорів

Що ще потрібно знати про обидві форми макулодистрофії?

Суха (неоваскулярна) форма є більш легкою формою, і погіршення зору відбувається протягом місяців або навіть років. Ця форма характеризується наявністю так званих друз, тобто відкладень продуктів метаболізму сітківки, і так званої географічної атрофії. Ці друзи (відкладення), відкладені в макулярній ділянці, мають тенденцію до злипання і спричиняють погіршення зору при поганому освітленні, кривий вигляд літер або потовщення літер при читанні. Географічна атрофія, з іншого боку, являє собою чітко відмежовану, круглу або овальну ділянку сітківки в області макули, яка виникає в результаті атрофічних змін пігментного епітеліального шару сітківки, фоторецепторів і капілярів судинної оболонки ока. Це ураження спричиняє повільне зниження гостроти зору, погіршення зору в умовах недостатнього освітлення та труднощі з читанням.

Ексудативна (волога, неоваскулярна) форма – важка форма, при якій втрата зору відбувається навіть протягом кількох днів. Спочатку літери починають коливатися, а невдовзі в полі зору з’являється велика сіра або чорна пляма, що унеможливлює читання та бачення з близької відстані. Це відчуття пульсації викликане підняттям сітківки, під яким утворилися нові патологічні кровоносні судини з тонкими стінками, через які сочиться кров’яна сироватка або сама кров (звідси і назва: ексудативна). Коли стінки судин розриваються, кров виливається під сітківку, і пацієнт бачить сіру або чорну пляму в центральному полі зору.

Варто знати, що занедбана і нелікована суха ВМД може призвести до переходу захворювання в ексудативну форму, лікування якої за допомогою внутрішньоочних ін’єкцій анти-VEGF препаратів може зупинити процес захворювання, але не повернути його назад. VEGF(Vascular Endothelial Growth Factor – фактор росту ендотелію судин) – білок, який вважається основним фактором, що відповідає за процес ангіогенезу і підвищення проникності кровоносних судин; він також відомий як фактор судинної проникності. Саме генетично підвищена активність цього білка спричиняє появу під сітківкою патологічних кровоносних судин, про які йшлося вище.

Фактори ризику, пов’язані з розвитком макулодистрофії, включають

• вік
• стать (ризик вищий у жінок, ніж у чоловіків)
• раса (білі люди частіше хворіють)
• генетичні умови (родичі людини з МДД у 20 разів частіше хворіють на МДД порівняно із загальною популяцією)
• серцево-судинні захворювання
• діабет
• ожиріння
• куріння
• вживання надмірної кількості алкоголю
• надмірне перебування на сонці (УФ-випромінювання має шкідливий вплив на клітини пігментного епітелію сітківки, які відіграють ключову роль у нормальному функціонуванні фоторецепторів сітківки)
• погано збалансоване харчування (надмірне споживання продуктів, багатих на насичені жирні кислоти та холестерин)

Чи можна запобігти виникненню МДД?

Якщо ви перебуваєте в групі ризику, бажано доповнити свій раціон високими дозами вітамінів і антиоксидантів. Особливо рекомендується споживання вітаміну С (500 мг/день) і вітаміну Е (200-400 мг/день). Також варто потягнутися до лютеїну, який захищає від ультрафіолетового випромінювання, що пошкоджує фоторецептори. 6 мг лютеїну на день. Зелені рослини, такі як шпинат, капуста і броколі, є природними джерелами лютеїну.

Лікування ВМД лазером 2RT

Лазер 2RT(терапія омолодження сітківки) використовується для лікування макулодистрофії на ранніх стадіях. Лазер 2RT – найкращий метод зупинити прогресування макулодистрофії до того, як захворювання набуде небезпечної ексудативної форми. Лікування спрямоване на зменшення друз сітківки та стимулювання структур сітківки до природних процесів біологічної регенерації. Лазер використовує пучок світлових хвиль з довжиною хвилі 532 нм, що в поєднанні з короткою тривалістю призводить до стимуляції пігментного епітелію сітківки (ПЕС) і регенерації тканини. Лікування є безболісним, неінвазивним, не викликає термічного пошкодження сітківки і не має побічних ефектів.

В рамках кваліфікації для лікування слід виключити симптоми, які можуть зробити терапію неефективною (волога форма ВДМ, наявність псевдодруз). Серед діагностичних тестів, необхідних для кваліфікації, є ОКТ(оптична когерентна томографія ока), тонометрія(вимірювання внутрішньоочного тиску), вимірювання гостроти зору без корекції та з максимально можливою корекцією. Також необхідна глибока медична історія.

Інтраокулярне введення препаратів анти-VEGF

У лікуванні запущеної ВМД, тобто її ексудативної форми, застосовують інтравітреальні ін’єкції (введення в око) препаратів анти-VEGF. Мета препаратів – пригнічувати ріст аномальних (патологічних) кровоносних судин, розсмоктувати ексудат і, як наслідок, відновлювати сітківку до її нормального положення. Ін’єкції в око вводяться під місцевою анестезією і тому є безболісними для пацієнта. Вибір конкретного препарату (інгібітора VEGF), кількість ін’єкцій, інтервали між процедурами і тривалість лікування визначає фахівець.

В рамках підготовки до операції проводяться такі обстеження: ангіографія, аутофлюоресценція, ОКТ. Кількість хворих на БАС у Польщі оцінюється приблизно в 1,2 мільйона, з них 10-15% з ексудативною формою.