Авторефрактометрія (авторефракція, об’єктивна рефракція) або “комп’ютерне обстеження очей”. Для тестування використовуються спеціальні смужки (лінійки) або колесо Гесса з вмонтованими в них лінзами різної сили. Для проведення тесту необхідно фармакологічно ін’єктувати циліарний м’яз, що відповідає за акомодацію. При авторефрактометрії, яка використовується при рутинному обстеженні очей перед підбором коригуючих окулярів/контактних лінз, найчастіше акомодаційні препарати для відміни акомодації не призначаються, але це може бути зроблено за необхідності.

Авторефрактометрія не тільки виконується в рамках рутинного офтальмологічного обстеження, але також є частиною “діагностичних пакетів” для виявлення дефектів і станів, таких як косоокість і важка форма акомодації (астигматизм). Обстеження також проводиться перед процедурами корекції зору (лазерною, хірургічною).

Принцип роботи авторефрактометра полягає в тому, щоб абсолютно безболісно і нешкідливо ввести в око промінь інфрачервоного випромінювання і проаналізувати відображення цього променя, відбитого від його структур. Рефлекси обробляються комп’ютерним процесором, який генерує дані, що розповідають нам про дефект рефракції пацієнта. Тест дуже комфортний: вимірювання для кожного ока займає всього кілька секунд, а обстежуваному потрібно лише дивитися в невеликий отвір, в якому він бачить фотографію, що зображує якийсь віддалений об’єкт.

Результат обстеження, що важливо, є орієнтовним, а це означає, що рецепт на коригувальні окуляри або коригувальні контактні лінзи не може бути виданий виключно після “комп’ютерного обстеження очей”. Це може призвести до повного неприйняття корекції оком: може з’явитися відчуття легкого спотворення простору (особливо помітне під ногами у вигляді похилої підлоги) або плаваючого зображення, а також запаморочення і головний біль, біль в очах і навіть нудота, які не проходять через кілька днів – а саме стільки часу потрібно мозку, щоб звикнути до нових окулярів.

При вимірюванні дефекту зору для призначення лазерної корекції важливо вимірювати його за допомогою авторефрактометра після того, як пацієнту були введені краплі, що розширюють зіницю і паралізують акомодацію (відключають). Це дозволяє порівняти дефект пацієнта після виключення акомодації з дефектом, отриманим суб’єктивно при повному рефракційному обстеженні. Звичайно, це не єдиний тест, який проводиться в рамках діагностики перед лазерною корекцією зору. Більше про діагностичне тестування можна прочитати тут і тут: https://swisslaser.pl/blog/diagnostyka-przed-laserowa-korekcja-wzroku-lub-implantacja-soczewek/