Як нас знайти

+48 221 201 690

info@swisslaser.pl

Те, що прийнято називати дефектом зору, фахівці називають аномалією рефракції або аметропією, або порушенням акомодації ока. Коли очі – іншими словами, оптична система в стані спокою – не фокусує промінь світла, що потрапляє в очне яблуко, паралельно на сітківці, офтальмолог або оптометрист визначає, що очі мають аномалію рефракції: далекозорість, короткозорість і/або астигматизм (некоординованість). Дослідження аномалії рефракції необхідне для підбору коригуючих окулярів або коригуючих контактних лінз, а також для планування (програмування) процедури лазерної корекції.

На додаток до поширеного нині авторефрактометричного тесту (авторефракції), який зазвичай називають “комп’ютерним тестом очей”, суб’єктивний метод перевірки рефракції, який називається методом Дондерса, все ще незмінно використовується в процесі підбору окулярів/лінз для корекції зору і в процесі проектування лазерної корекції зору. Це етап обстеження, коли офтальмолог одягає нам на ніс характерні оправи окулярів, в які вставляються лінзи різної сили, або використовує дещо складніший прилад – фороптер, оснащений магазином лінз, які завдяки системі циферблатів можна легко і швидко встановити в потрібній комбінації (сфера, циліндр) перед обстежуваним оком.

Крім того, можна встановити схрещений циліндр, призму зі змінною силою і напрямком основи, кольоровий або поляризаційний фільтр, а також інші допоміжні елементи (наприклад, стенопічну діафрагму, паличку Меддокса).
Лінзи змінюються і підлаштовуються (механічно або автоматично) до тих пір, поки обстежуваний не заявить, що нарешті бачить оптимально.

Дослідження

Під час обстеження лікар постійно розпитує пацієнта про його суб’єктивні відчуття і намагається встановити, скільки і наскільки контрастно бачить кореговане око, коли в кадрі знаходиться та чи інша лінза. Пацієнт повинен бути впевненим, що його око бачить так само добре, як і раніше, на будь-якій відстані. Офтальмолог, звичайно, має можливість використовувати інструменти (тести), щоб мінімізувати ризик плутанини і перевірити, чи бачить пацієнт адекватно своїм зоровим здібностям.

Наявність захворювання очей, високої короткозорості або далекозорості перешкоджає досягненню повної (100%, 1,0, 6/6, 20/20) гостроти зору, про що пацієнта інформують під час обстеження. Цей тест може бути ненадійним у дітей, очі яких мають високу здатність до акомодації. Його також не слід проводити підліткам або дорослим, у яких акомодація дуже сильна або які перенесли контрактуру.

Для короткозорості рефракцією вважається величина (сила) найслабшої відволікаючої (мінусової) лінзи, при якій досягається нормальна гострота зору; для далекозорості – величина найсильнішої фокусуючої (плюсової) лінзи.

Сам по собі авторефрактометричний тест не повинен бути підставою для призначення коригуючих окулярів, оскільки це може призвести до повного відторгнення корекції оком: може з’явитися відчуття невеликого спотворення простору (особливо помітне під ногами у вигляді похилої підлоги) або пливучого зображення, а також запаморочення і головні болі, біль в очах і навіть нудота, які не проходять через кілька днів – а саме стільки часу потрібно мозку для звикання до нових окулярів.

Якщо скарги не зникають, це означає, що окуляри підібрані неправильно. На підставі однієї лише “комп’ютерної роздруківки” неможливо виписати рецепт, не кажучи вже про виготовлення окулярів або застосування контактних лінз. Найважливішим є питання індивідуального сприйняття. Може виявитися, що теоретична/розрахована корекція не повністю покращує гостроту зору пацієнта. Суб’єктивне сприйняття навколишнього середовища відрізняється від пацієнта до пацієнта, тому результати механічних приладів не можуть бути безпосередньо переведені в рецепт. Обстеження суб’єктивної рефракції є обов’язковим.