ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ В КАТОВІЦЕ

Хоча ми найчастіше асоціюємо катаракту(лат. cataracta) з літнім віком пацієнта, вона також може виникати у дітей.
Вроджена катаракта з’являється вже при народженні, а також може розвинутися у дітей протягом перших років життя.
Вона виникає внаслідок метаболічних (наприклад, галактоземія) або хромосомних порушень (наприклад, синдром Дауна), вад розвитку очей (відсутність райдужки, мікрофтальм, ретинопатія недоношених та інші), спадкових захворювань, внутрішньоутробних інфекцій (наприклад, коли вагітна жінка хворіє на краснуху, гепатит, токсоплазмоз, герпес або навіть грип).
Вроджена катаракта також може бути викликана впливом на плід певних лікарських препаратів в утробі матері (наприклад, кортикостероїдів або сульфаніламідів).
Це може не викликати яскравих симптомів, але іноді у дитини можна помітити білу зіницю (лат. leucocoria).
Лейкокорія, також відома як котяче око або білий зіничний рефлекс, може виникати не тільки при тотальній вродженій катаракті, але й при інших захворюваннях очей, наприклад, при пухлині ретинобластомі, тому її виявлення вимагає обов’язкової консультації офтальмолога.
Серед інших симптомів, що вказують на вроджену катаракту, є рефлекс Франческетті, тобто схильність часто притискати око кулаком або пальцями, а також приставляти предмети до ока – через проблеми з гострим зором.
Вроджена катаракта може проявитися одразу після народження, але може виникнути і в шкільному віці.
Лікується тільки хірургічним шляхом – чим раніше, тим краще.

ГОЛОВНИЙ РЕФРАКЦІЙНИЙ ХІРУРГ В SWISSLASER КАТОВІЦЕ

Доктор медичних наук.univ.(Відень), FEBO Віктор Дерхартунян

Лікар за покликанням, він є головним хірургом Swisslaser у Варшаві та Кракові і має понад 10 років досвіду в рефракційній хірургії. Вивчав медицину у Віденському університеті, а професію офтальмолога опановував у піонерів лазерної хірургії: проф. Докторе Н. Мед. Томас Конен (Університетська офтальмологічна клініка Франкфурта) та проф. Докторе Н. Мед. і доктор Н. природознавство Тео Зайлер (Інститут IROC, Цюріх), який провів першу в світі лазерну корекцію зору. Пацієнти особливо відзначають професіоналізм та емпатію доктора Дерхартуняна, цінують його індивідуальний підхід та ретельність проведених процедур.

Вроджена катаракта (cataracta congenita)

Вроджена катаракта (cataracta congenita) може проявлятися у вигляді:

  • стратифікована,перинуклеарна катаракта (cataracta zonularis, perinuclearis) – це найпоширеніший випадок вродженої катаракти, порушення зору лише часткове, катаракта менш насичена в центрі
  • ядернакатаракта (cataracta nuclearis) –катаракта розташована в центрі кришталика
  • тотальна катаракта (cataracta totalis) – викликає вторинну втрату зору, косоокість і ністагм
  • передня тазадня капсульні катаракти (cataracta capsularis anterior et posterior)
  • передня абозадня полярнакатаракта (cataracta polaris anterior velet posterior)
  • мембранна катаракта (cataracta membranacea)

Ускладнена катаракта (лат. cataracta complicata)

Виникає як ускладнення після інших хронічних захворювань очей (наприклад, глаукоми, відшарування сітківки, пігментної ретинопатії, запальних станів, високої короткозорості) або системних захворювань (наприклад, діабету, гіпопаратиреозу).

Ускладнена катаракта також відома як медикаментозна катаракта, яка виникає в результаті несприятливого впливу певних ліків, наприклад, стероїдів, що застосовуються, серед іншого, при катаракті.
До них відносяться
До них відносяться астма, ревматоїдний артрит і хвороба Крона.

Набута/дегенеративна катаракта (лат. cataracta acquisita)

Цей термін використовується для опису помутніння кришталика ока, яке з’являється з віком і пов’язане зі старінням і супутніми метаболічними порушеннями – звідси популярний термін стареча катаракта.
Залежно від ступеня помутніння кришталика ми поділяємо набуту катаракту на початкову (cataracta incipiens) – коли помутніння спостерігається лише по периферії кришталика і зрілу (cataracta matura) – коли помутніння кришталика вже повне.
Між цими двома граничними стадіями існують ще проміжні стадії: прогресуюча і незріла катаракта.
Прозора катаракта, з іншого боку, – це вже стадія, коли волокна кришталика поступово розріджуються, що призводить до зміщення ядра кришталика вниз, що згодом може призвести до незворотної сліпоти.

Залежно від розташування помутніння в кришталику розрізняють кілька типів старечої катаракти:

  • кортикальна катаракта – помутніння знаходиться в поверхневих шарах кришталика; порушення гостроти зору може супроводжуватися двоїнням в очах,
  • Субкапсулярна краніальна катаракта – помутніння локалізується в задній капсулі кришталика, розвивається повільно, але часто супроводжується розщепленням світла і пов’язаними з ним відблисками, що ускладнює певні види діяльності,
  • Ядерна катаракта – помутніння знаходиться в ядрі кришталика і призводить до короткозорості.

Симптоми набутої катаракти

Стареча катаракта з’являється у віці близько 50 років.
Стареча катаракта з’являється у віці близько 50 років і спочатку може бути непомітною для пацієнта, особливо якщо у нього вже є певні порушення зору.
Що повинно викликати занепокоєння?

  • погіршення гостроти зору
  • проблеми зі сприйняттям і розрізненням кольорів
  • поліпшення зору в похмурі дні
  • бачити об’єкти “як крізь брудне скло”
  • погіршення самообслуговування через порушення зору

Щоб діагностувати катаракту, простого тесту на гостроту зору недостатньо.
Лікар повинен провести офтальмоскопію – огляд очного дна.
Це неінвазивне обстеження за допомогою спеціального офтальмологічного дзеркала, яке дозволяє детально перевірити зміни, видимі на очному дні.
Біомікроскопія, або дослідження за допомогою щілинної лампи, не менш важлива.
Обстеженню обов’язково передує введення препарату, що розширює зіниці.

Лікування набутої катаракти

На ранніх стадіях катаракти можна призначати ліки у вигляді крапель, але їхня дія не завжди має бажаний ефект.
Фактично, єдиним ефективним способом усунення старечої катаракти є операція з її видалення.
Донедавна оперували лише зрілі катаракти, але зараз офтальмологи вважають, що хірургічне втручання доцільне навіть на ранніх стадіях, якщо порушення зору є достатньо серйозним, щоб перешкоджати повсякденному життю.

Факоемульсифікація катаракти – метод видалення катаракти за допомогою ультразвукового наконечника та імплантації штучного інтраокулярного кришталика.
Процедура проводиться під поверхневою анестезією, яка застосовується у вигляді гелю або крапель у кон’юнктивальний мішок.
На місце видаленого кришталика вставляється новий – гнучка, втягуюча, акрилова лінза, яка самостійно розвивається в природному кришталиковому мішку і осідає в потрібному місці в очному яблуці.
Розріз мінімальний (від 1,5 до 3 мм).
У нас є багато типів лінз, які в окремих випадках можуть виправити такі дефекти зору, як короткозорість, далекозорість, пресбіопія або астигматизм.

Високоточна фемтосекундна лазерна хірургія – метод, що полягає у виконанні мікророзрізів (так званих портів) у рогівці та видаленні через них помутнілого кришталика, після чого вставляється новий кришталик.
Процедура займає 10-15 хвилин.

ПРИМІТКА: Пацієнт сам вирішує, чи проводити операцію з видалення катаракти на обох очах за одну процедуру, чи повинен бути певний проміжок часу між операціями на одному оці та на іншому.
Всі “за” і “проти” слід обговорити з лікарем.

Які імплантати використовують під час операції з видалення катаракти?

Хірургія катаракти за допомогою фемтосекундного лазера Ziemer Z 8!

Відновлення після операції з видалення катаракти

Операція з видалення катаракти не є складною, а найпоширеніше ускладнення – зміщення новоімплантованого кришталика – є наслідком не лікарської помилки, а занадто раннього повернення пацієнта до звичайної повсякденної діяльності. Рекомендації для пацієнта після операції з видалення катаракти наступні:

  • Бажано уникати сильних ударів, фізичних навантажень і глибоких згинань протягом 2-3 місяців після операції.
  • Необхідні контрольні візити до лікаря, а також застосування антибіотико-стероїдних крапель (призначених, серед іншого, для зниження тиску всередині ока) протягом 3-4 тижнів.
  • Важливо, щоб закапування ліків відбувалося правильно: нижня повіка повинна бути відтягнута, а погляд спрямований вгору.
    Закапування слід проводити в положенні пацієнта лежачи – після цього повіки слід закрити приблизно на хвилину.
  • Операційна рана заживає приблизно шість тижнів.
    Протягом цього часу можливе відчуття стороннього тіла в оці, але ні в якому разі не можна терти або тиснути на око.

За оцінками, ускладнення після операції з видалення катаракти виникають лише в 1-2% випадків.
Найпоширеніші з них – внутрішньоочна кровотеча та бактеріальне внутрішньоочне запалення.

У Польщі проводиться близько 3 000 операцій з видалення катаракти на мільйон жителів, а за даними ВООЗ, нелікована катаракта є однією з найбільш значущих причин оборотної втрати зору.

Запишіться на безкоштовну консультацію, щоб дізнатися, як ми можемо покращити ваш зір.

 

Дізнайтеся, як записатися на прийом