Лікування далекозорості
Варшава · Краків · Відень · Цюрих
Далекозорість (гіперметропія) призводить до того, що зображення формується за сітківкою, через що зір стає нечітким – як зблизька, так і здалеку. Причиною може бути занадто коротке очне яблуко або недостатня заломлююча сила рогівки чи кришталика.
Сучасні методи корекції дозволяють ефективно відновити чіткий зір та комфорт повсякденного функціонування – без постійної зорової напруги.
Що таке далекозорість (гіперметропія)?
Далекозорість (hypermetropia, hyperopia) – це вада зору, при якій паралельні світлові промені, що потрапляють в око, після проходження через оптичні середовища ока заломлюються не на сітківці, а за нею, і зображення, що формується на сітківці, є нечітким. Причиною такого стану може бути занадто коротке очне яблуко або занадто мала заломлююча сила рогівки чи кришталика. Хоча кажуть, що далекозора людина – на відміну від короткозорої – має проблеми з чітким баченням предметів, розташованих близько до очей, найчастіше вона має проблеми з чітким сприйняттям предметів на будь-якій відстані.
Залежно від ступеня вади розрізняють далекозорість:
- малу (до +2,5 D)
- середню (від +2,5 D до +6,0 D)
- велику (понад +6,0 D)
Далекозорість у дітей та гіперметропія у дорослих
У дітей до 3-х років спостерігається так звана фізіологічна далекозорість, але зі зростанням очного яблука вона повинна зникати (очі повинні проходити процес еметропізації, тобто позбавлятися далекозорості, щоб досягти стану без вади зору). Якщо цього не відбувається, вада не зникає, поглиблюється, і її корекція є необхідною. За оцінками, близько 90% наймолодших дітей є далекозорими, і цей відсоток зменшується до 40–50% у віці 8–10 років.
Через великі можливості акомодації вона може тривалий час залишатися недіагностованою. Тому батькам слід звертати увагу на такі симптоми, як небажання читати та переглядати книжки, швидка втома очей або косоокість. Останній симптом з’являється тоді, коли, наприклад, вада в обох очах відрізняється (анізометропія) або коли одне з очних яблук характеризується недорозвиненням зорового нерва. Слабше око перестає працювати, вимикається з процесу зору, тому що мозок «вибирає» сильніше, справніше, краще бачить око. Тоді ми можемо спостерігати відхилення одного ока.
Необхідний швидкий візит до офтальмолога, оскільки така ситуація може призвести до порушень бінокулярного зору та/або просторового зору (стереопсії). У разі появи косоокості, чим швидше офтальмологічне втручання, тим більша ймовірність уникнути монокулярності (зору лише одним оком), що в майбутньому може призвести до неможливості виконання багатьох професій, наприклад, водія.
У віці 25–40 років типовим симптомом далекозорості є гірший зір зблизька. Після 40 років далекозорість проявляється поганим зором як вдалину, так і зблизька (через ослаблення акомодації). Окремою офтальмологічною проблемою є так звана вікова далекозорість (пресбіопія), яка не є вадою зору, а комплексом змін, що відбуваються з віком в людському оці. Вона може з’явитися також у людей, які ніколи не мали діагностованої вади зору.
Як діагностується гіперметропія?
У випадку дітей діагностика далекозорості вимагає тимчасового паралічу циліарного м’яза, тобто паралічу можливості акомодації (так званий стан циклоплегії). Офтальмолог або оптометрист закапує в око відповідний препарат (наприклад, тропікамід або атропін) і проводить скіаскопію (полягає в ручному проектуванні пучка світлових променів на очне дно та спостереженні за напрямком руху червоного відблиску з очного дна в межах зіниці; для дослідження використовуються спеціальні лінійки або коло Гесса з вмонтованими в них лінзами різної сили) або рефрактометрію (принцип дослідження такий самий, але його виконує комп’ютер). У дорослих параліч можливості акомодації не є необхідним.
Методи корекції далекозорості
Далекозорим людям призначають окуляри з опуклими лінзами, тобто «плюсові», які в центральній частині товщі, ніж по краях. Лінза такого типу фокусує світло, переміщуючи точку фокусування на сітківку. Хороші результати дають контактні лінзи, які у випадку далекозорих людей не звужують поле зору, що роблять окуляри. Подібне явище спостерігається також у короткозорих людей. В обох випадках, чим більша вада, тим краще пацієнт бачить у контактних лінзах.
Далекозорість також може бути скоригована лазерними процедурами.
Враховуючи ступінь прогресування захворювання, ступінь далекозорості можна вважати низьким, якщо значення діоптрій не перевищує +2,0, та високим, якщо їх значення перевищує +5,0. Метод лікування залежить від кількості діоптрій і визначається індивідуально під час попереднього обстеження та консультації з лікарем. Під час лікування далекозорості офтальмологічним лазером створюється більша кривизна, що збільшує заломлюючу силу ока, а отже, покращує комфорт та гостроту зору.
Лазерні методи лікування далекозорості
LASIK
Двоетапна техніка; рогівка розрізається за допомогою скальпеля (мікрокератома), а потім поверхня рогівки моделюється таким чином, щоб вона могла правильно фокусувати зображення на сітківку.
FemtoLASIK
Завдяки точному фемтосекундному лазеру хірург виконує розріз у рогівці, створюючи тонкий клапоть товщиною 0,1 мм — флеп. Він використовує ексимерний лазер, щоб протягом кількох секунд змоделювати раніше відкриту рогівку, потім клапоть знову закривається; він прикріплюється і утворює захисний бар’єр рогівки.
Альтернативні методи корекції зору
Особи, які не кваліфікуються на лазерну корекцію зору, можуть обрати факічні лінзи (спеціальні лінзи, виготовлені з матеріалу Collamer (ILC), які дозволяють коригувати астигматизм та серйозні порушення зору з кількістю діоптрій більше ніж -8 та +3). У випадку сильної далекозорості також застосовуються інтраокулярні імпланти.
Рефракційна заміна кришталика (RLA)
Рефракційна заміна кришталика RLA полягає в тому, що природний кришталик видаляється через невеликий розріз у рогівці, а на його місце встановлюється кришталик, виготовлений із сумісного штучного матеріалу (акрилату).
